На все свій час і Божа воля у житті,
Кохати час, співати час пісні,
Час плакати, хворіти, час любити-
Усе в житті цім треба пережити.
Однак коли журба вас обіймає,
Не забувайте – все в житті минає!
І після ночі знову буде ранок,
І в душу Вашу знов прийде світанок.
І після смутку радість знов засяє,
Бо Бог усім нам щастя лиш бажає.
Усе мине…І сльози, і тривоги,
Хоч різні бу́дуть у житті дороги,
Та й зради будуть…Бо таке життя..
А може, в труднощах народжується «Я»?
І друзі пізнаються у біді,
Й зникають всі нещирі і чужі?
І тільки ті, хто справді любить нас,
Підтримають у найскрутніший час…
А хто пішов – бажаєм їм добра,
Не їхня, значить, ми в житті зоря.
Нам тих, хто поруч, треба цінувати,
І все з любов’ю й вдячністю приймати.
Бо все дається нам не просто так,
І все, що робиться – це Божий знак.
І Бог від нас довіри лиш чекає,
Він щосекунди у житті нам помагає.
І те, що Він чого́сь нам не дає –
То лиш того, що це на краще нам буде́.
У Нього кращі плани є для нас,
Але для всього в БОГА є свій час!
І нам лиш тільки треба дочекатись,
Йому повірити, і в НІМ не сумніватись!